Японська анімація, більше відома як аніме сьогодні набула неабиякої попоулярності не лише в Японії а й у цілому світі. Аніме відрізняється від анімації інших країн, в першу чергу, тим, що являє собою замкнутий культурний пласт, що включає в себе безліч унікальних сюжетних і ідейних символів, шаблонів, стереотипів і типажів. Тому західному глядачеві буває важко зрозуміти контекст зображуваного. Найпростішими прикладами можуть служити специфічні для аніме жанри, на зразок хутра, живуть за своїми власними законами, або знаходять часте відображення в аніме елементи японської культури

На відміну від мультфільмів інших країн, призначених в основному для перегляду дітьми, велика частина аніме розрахована здебільшого на підліткову та дорослу аудиторію, і багато в чому саме за рахунок цього має високу популярність у світі (наприклад "Death Note").

Аніме відрізняється характерною манерою відтворення персонажів і фонів. Видається в формі телевізійних серіалів, а також фільмів, які розповсюджуються на відеоносіях. Сюжети можуть описувати безліч персонажів, відрізнятися різноманітністю місць і епох, жанрів і стилів.

Джерелами для сюжету аніме-серіалів найчастіше є: манга (японські комікси ), ранобе (лайт-новел), або комп'ютерні ігри (як правило, в жанрі visual novel ). При екранізації зазвичай зберігається графічний стиль та інші особливості оригіналу. Рідше використовуються інші джерела, наприклад, твори класичної літератури. Є також аніме, що мають повністю оригінальний сюжет (в цьому випадку вже саме аніме може послужити джерелом для створення по ньому книжкових і манга-версій). 

Death Note, animation