Multikino

Версія сайту: Рос | Укр

Імперія вовків (2005)

Empire des loups, L'

Те, що похмурий і загадковий тріллер про пошук молодим поліцейським Полем Нерто надзвичайно жорстокого маніяка-вбивці, що розбирається вельми незвичайним способом з «нелегалками» в Парижі, потім перетворюється на рядовий бойовик з бійками, перестрілками і вибухами, слід було б приписати на рахунок особливих смаків 36-річного режисера Кріса Наона.

Адже він і дебютував у великому кіно за чотири роки до цього відважним і крутим фільмом «Поцілуй Дракона», де використовувалися прийоми східного єдиноборства. Проте і письменник-сценарист Жан-Крістоф Гранже, що здобув широку популярність завдяки стильним кримінальним історіям «Багрові річки», «Багрові річки 2: Ангели Апокаліпсису» і «Відок», сам демонстративно змішав в своєму романі «Імперія вовків» дві різні стихії.

Майже фантастичне детективне оповідання про маніпуляції з людською пам'яттю, жертвою яких виявилася молода жінка Ганна Ейме, потім змінявся звичайними розборками поліцейських і бандитів, що звуть себе «Сірими вовками», оскільки вони є вихідцями з Туреччини, фанатично переслідуючими тих, хто зрадив і відступив від віри. Хоча важко здогадатися і взагалі-то немає великого бажання вникати в надмірні хитросплетіння сюжету, коли мало не в кожен подальший момент більшість героїв виступають зовсім в іншій якості, ніж раніше.

Та і відсутня в цьому зв'язна логіка, не говорячи вже про переконливість поведінки персонажів, що стосується і «старого поліцейського вовка» Жан-Луї Шиффера, в ролі якого знявся Жан Рено, що раніше зарекомендував себе втіленням на екрані теж трохи похмурого (але не такого кровожерного!) образу комісара Ньемана в двох серіях «Багрових річок». Тому недивно, що французька публіка все-таки з сумнівом віднеслася до даного твору авторів, що явно перемудрували, - і «Імперія вовків» провалилася в прокаті, зібравши в сім разів менше, ніж її значний бюджет у розмірі 24 млн. євро

С. Кудрявцев