Multikino

Версія сайту: Рос | Укр

Казанова (2005)

Casanova

Пані та панове! Раді вітати вас у нашому залі! До вашої уваги … Його „Амурна” Величність Казанова…

Заінтриговані? Не дивно. Але все ж не сподівайтесь на калейдоскоп несподіванок: історія великого жіночого звабник та ловеласа Джакомо Казанови відома, напевно, кожному, і порадувати глядача якимись несподіваними поворотами сюжету доволі-таки важко. Навіть якщо мова йде про такого професіонала у галузі солодко-романтичних історій як шведський режисер Лассе Халльстрем (автор найприбутковішого шведського фільму „АББА”, а також відомих глядачеві „Шоколаду” та „Правил виноробів”). І хоча режисер все ж таки спробував внести у стрічку хоч трохи загадковості та таємничості, але відійти від стандартного для такої історії „рюшевого” образу йому все ж таки не вдалося. Хоча в цілому видовище видалося доволі дотепним, яскравим та аніскільки не стомлюючим. Може, перейдемо нарешті до сюжету?..

Сцена перша. Початок. Джакомо Казанова (Хіт Леджер) – досвідчений завойовник жіночих сердець та просто спритний хлопчина (а у виконанні Леджера він таки непоганий!). Він, разом із покірним слугою Лупо (Омід Джалілі), проводить життя у любовних пригодах та розпусті, додаючи до папок судових скарг про „розбещення” та „зваблення” все нові та нові справи зі швидкістю молодого гепарда. Що, в принципі, не заважає „найвищій владі” оберігати нашого героя від нависаючого над ним судового звинувачення и подальшому – страти. Не життя, а суцільне задоволення!

Сцена друга. Одружитися?! Що ж, навіть у справі пошуку супутниці життя Казанову, здається, благословив сам Папа Римський: наречена у Джакомо просто неперевершена – найсолодша незаймана у Венеції (залишає незабутні враження...)! І все було би тут добре, і бути би тут happy end’у, але...

Сцена третя. ... “Франческа Бруні”. Так-так, саме на совісті цієї зззатятої чоловіконенависниці та просто гарної дівчини у виконанні Сієнни Міллер і лежить відповідальність за перший щирий амурний порив молодого Казанови. Жіночий фемінізм проти чоловічого шовінізму – робимо ставки, пані та панове!

Сцена четверта. Фінал. М-так, не будемо позбавляти фільм інтриги – вона взагалі тут у дефіциті! Але дозвольте тільки відзначити, що якщо у вас підвищений цукор у крові, по можливості ретируйтеся з кінозалу як мінімум за 10 хвилин до кінця фільму: ризикуєте отримати «цукрове передозування»...

А якщо говорити про стрічку в цілому, то, насправді, не все так погано. Звичайно, тут присутні і перебільшення, і якась награність, і надлишок усякої мішури. Але все це не позбавляє фільму його специфічного позитивного настрою та гумору. Актори чудові (блискучий Джеремі Айронс; невід'ємний елемент усіх картин Халльстрема – його дружина Лена Олін...), декорації продумані, ніщо не стомлює ані око, ані голову... І це не варто зачислювати до недоліків фільму. Така вже творчість цього шведа-романтика! І тому, якщо від візиту до кінотеатру ви не очікуєте одержати «їжу» для роздумів, а просто хочете насолодитися яскравими барвами життя на полотнині історії про «майже реальне кохання», то…

Пані та панове! Раді вітати вас у нашому залі! До вашої уваги … Його „Амурна” Величність Казанова…

Jane