«Вій — чудовисько, що живе на болотах. Володіє магічним поглядом, проникаючим в людську душу і відкриваючим її для всякої нечисті. Від погляду Вія немає спасіння» — «Слов'янська міфологія».

Початок 18-го століття. Картограф Джонатан Грін здійснює наукову подорож з Европи на схід. Проїхавши через Трансільванію і здолавши Карпатські гори, він потрапляє в загублене серед непрохідних лісів село. Лише воля випадку і густий туман могли занести його в це прокляте місце.

Народ, що живе тут, не схожий ні на один досі бачений мандрівником. Ці люди, захистивши себе від решти світу глибоким ровом, наївно вірять, що зможуть вберегтися від нечисті, не розуміючи, що вона вже давно оселилася в їх душах, і лише чекає випадку, щоб вирватися назовні. Навіть у страшному сні учений-матеріаліст не передбачав, що тут йому уготована зустріч з вірною слугою диявола.