Люблять люди перемагати матір-природу. Навіть селяни з чергової фентезійної глушини віддали перевагу новій посівній технології, відмовившись від богині-вовчиці на ім'я Хоро, яка тисячі років охороняла їх врожай. Зовсім затужила богиня, але стародавній договір відмінити могли тільки люди, що давно про нього забули. І тут неждано-негадано її звільнив Лоуренс - хлопець видний, спритний і кмітливий, адже іншими бродячі торговці і не бувають. Прийнявши вигляд юної дівчини (з дуже милими вушками і хвостом), богиня зробила Лоуренсу пропозицію, від якої він не зміг відмовитися - відвезти її додому, на рідний Північ, пообіцявши, що у програші молодий купець не залишиться. Хлопець і сам був не проти швидше покинути село, де красуня Хлоя, дочка старого друга, у свою чергу запропонувала таке, після чого близько знайомляться або з шерифом, або з місцевим священиком.

Так і рушили Хоро і Лоуренс потихеньку на Північ, але дорога їх чекала далека і неспокійна. Аристократи і церковники, комерсанти та поліцейські, кинуті дівчата і місцеві «братки» - всім є діло до бідного купця і його дивної супутниці. Волею-неволею мандрівникам доводиться розглядати пропозиції людей, адже в них обох професія така - людям допомагати!